СХВАЛЕНО Рішення педагогічної ради   Від 30.08.2023  протокол№1/3

ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ № __ від __.__.2023 Директор ліцею_________Наталія СТЕПАНЮК

Освітня програма

Полапівського ліцею

Рівненської сільської ради

Полапи 2023

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ 1

Призначення ліцею та засіб реалізації

Полапівський ліцей є навчальним закладом, який перебуває у комунальній власності і діє на підставі Статуту, розробленого на основі Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2012 р. № 778, згідно наказу відділу освіти Рівненської сільської ради від 28.11.2015 р. № 93/05.

Територія обслуговування закладу включає села Полапи та Сокіл.

Згідно чинного законодавства школа формує багатовимірний освітній простір для дітей та підлітків віком від 6 до 17 років, здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти, визначених Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня  загальна освіта

і надає можливість здобувати освіту за денною,сімейною та інклюзивною формами навчання.

Мова викладання українська.

Ліцей співпрацює з Полапівським ДЗ розташованим на території обслуговування, та забезпечує наступність і безперервність освітньої діяльності.

Головна мета навчального закладу – забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Головні завдання Полапівського ліцею, зазначені у Статуті закладу:

• забезпечення реалізації права громадян на здобуття загальної середньої освіти відповідно до Державних стандартів освіти;
• виховання громадянина України, який поважає Конституцію, державні символи України, права і свободи людини, має почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії та готовий свідомо виконувати обов’язки;
• реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій, звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• формування та розвиток соціально зрілої творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості; особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• розвиток здібностей і обдарувань учнів, їх наукового світогляду.

Зарахування учнів до всіх класів здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" не більше 30 учнів.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) при кількості учнів більше 27 і зазначений для кожного ступеня окремо.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього навчального закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Додатковими засобами є:

• уведення в навчальний план  курсів за вибором і факультативних курсів, що сприяють допрофільній підготовці, загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності зокрема  у мережі гуртків, спортивних секцій та учнівських об’єднань;
• надання учням можливості вибору профілю навчання;

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН

форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Освітні програми, реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі у залежності від специфіки обраного змісту освіти спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо
• надання рівного доступу до освіти дітям з особливими потребами.

Розділ 2

Цілі та задачі освітнього процесу ліцею

На 2023\2024 навчальний рік перед ліцеєм поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Розділ 3

Навчальні плани та їх обґрунтування

Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають  гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

вивчення предметів; запровадження факультативів, курсів за вибором ;

Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Для кожного з трьох ступенів окремо обґрунтовано зміст навчальних планів  як механізм реалізації змісту освіти. При формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи намагався  максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків.

Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем. Заняття проводяться  в одну зміну.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

Особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти.

Обґрунтування існуючої організації освітнього процесу на кожному рівні навчання відбиває цільовий аспект, співвідношення та особливості організації навчальної і позанавчальної діяльності; необхідність використання тих чи інших освітніх технологій.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні ліцею розроблена система показників, що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма.

Об’єктами контролю є навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності і якість проведення навчальних занять та моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), який проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи В.О.Сулік, який здійснює:

організацію методичного супроводу та оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробку рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізацію соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

Для кожного ступеня  освіти окремо описані інструменти системи контролю забезпечення якості. Процедури та періодичність контролю відповідають вимогам методичних рекомендацій з викладання окремих предметів.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для досягнення прогнозованого результату роботи ліцей на кожному ступені навчання використовує відповідне програмно-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України Освітній заклад відібрав для реалізації змісту освіти та забезпечення його якості також низку програм курсів за вибором та факультативів, які мають відповідні грифи не пізніше 2015 року. Повний опис програмно-методичного забезпечення є в додатках освітніх програм для кожного ступеня.

Розділ 8

Структура навчального року

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2023/2024 навчальний рік розпочнеться 1 вересня святом «День знань» і закінчиться згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» проведенням державної підсумкової атестації для учнів 4-х класів, 9-х класів та 11-го класу, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково, та врученням учням 9-х, 11-го класу документів про освіту.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 1 вересня по 21 грудня,

ІІ семестр – з 8 січня по 31 травня

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 21 жовтня по 29 жовтня,

зимові з 22 грудня по 7 січня,

весняні з 23 березня по 31 березня.

Навчально-пізнавальна, пошуково-дослідницька практика, згідно рішення педради від 31.08.2023 р., протокол № 1, проводиться протягом навчального року.

Узв’язку із складною епідеміологічною та воєнною  обстановкою у  структурі навчального року можливі зміни.

Розділ 9

Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується за денною формою навчання, яке відбувається в одну зміну. У випадку загострення епідеміологічної ситуації , або у зв’язку з воєнним станом , за рішенням вищестоячих органів навчання може проводитись дистанційно, з використання наявних засобів комунікації вчителів із здобувачами освіти.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

 формування компетентностей;

 розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

 корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу в ліцеї є:

екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчальнопрактичного заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

За потреби ліцей може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

З метою належної організації освітнього процесу в ліцеї можуть  формуватися класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні,з дистанційною, формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

Розділ 10

Виховна та позаурочна діяльність

Основною метою у вихованні учнів у 2023-2024 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013) та виданими у відповідності з Указом методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах та здійснюватимуть виховну діяльність, як у попередні роки, у відповідності до наступних ключових напрямів:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національно-патріотичне  виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом  2023-2024 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю". Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

• національно-патріотичне виховання;
• впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,
• проведення тижнів правових знань;
• використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
• впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;
• ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процесу;
• перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Учні школи також мають можливість відвідувати такі гуртки:

«Юні творці прекрасного» - 1- 4 класи.

«Джура» - 5 – 11 класи.

«Спортивне орієнтування » 5 – 11 класи.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Полапівського ЗЗСО на 2023-24 н.р.

Початкова школа ( 1 -2 класи )

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітню програму для 1-2 класів Полапівського ліцею розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти та Типової Освітньої програми розробленої під керівництвом Савченко О.Я. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програмупобудованоізврахуваннямтакихпринципів:

• дитиноцентрованостііприродовідповідності;
• узгодженняцілей,змістуіочікуванихрезультатівнавчання;
• науковості,доступностііпрактичноїспрямованостізмісту;
• наступностііперспективностінавчання;
• взаємозв’язаного        формування        ключових        і                предметних компетентностей;
• логічноїпослідовностіідостатностізасвоєнняучнямипредметних компетентностей;
• можливостей реалізаціїзмісту освіти через предметиабо інтегровані курси;
• творчоговикористаннявчителемпрограмизалежновідумовнавчання;
• адаптації доіндивідуальнихособливостей,інтелектуальних іфізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Змістпрограми     має   потенціал   для   формування   у   здобувачів                              таких

ключових компетентностей:

1. вільне володіння державною мовою,що передбачає уміння усно і

             письмово висловлювати свої думки,почуття,чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опануванняосновоюцифровоїграмотностідлярозвиткуіспілкування,здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншимиособамидлядосягненняспільноїмети,активністьвжиттікласуішколи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різнимипроявамидискримінації,цінуватикультурнерозмаїттярізнихнародівта ідентифікаціюсебеякгромадянина України, дбайливе ставлення довласного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію,вмінняконструктивнокеруватиемоціями,оцінюватиризики,приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести(семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості,готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно цевиявляєтьсяупевномурівніготовностідитинидосистематичногонавчання– фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідногокраю,українськоїкультури,пошануваннясвоєїгідностітаіншихлюдей, збереження здоров’я.

Розподілнавчальнихгодинзатемами,розділами,вибірформіметодів

навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програма інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковою для використання в ліцеї

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожногоздобувачаунавчанні,авизначенняособистихрезультатівздобувачівне передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожномуз етапівпроцесунавчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методівнавчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливірезультати;виховуватиціннісніякостіособистості,бажаннянавчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яказдійснюєтьсялишезметоюмоніторингуякостіосвітньоїдіяльностізакладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів складає 1680 годин/навчальний рік: для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік, для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані І ступеня для 1-2 класів

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин,  у 2 класі – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний план для 1 та 2 класу на 2023/2024 навчальний рік  складено на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О. Савченко

Мовно-літературна освітня галузь включає предмети «Українська мова», «Літературне читання », «Іноземна мова».

Математична галузь реалізується через окремий предмет "Математика".

Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом "Фізична культура".

Мистецька галузь реалізується предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво»

Технологічна галузь через предмети  «Дизайн та технології » та «Інформатика»

Відповідно до Державного стандарту, затвердженого в 2018 році, у 1-2 класі відбувається інтеграція семи освітніх галузей в один предмет "Я досліджую світ". Розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета такий: природнича, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 3 години.

Навчальний план

початкової школи Полапівського ліцею з українською мовою навчання на 2023-24 н.р.

Складений:

для 1-2  класів за освітньою програмою погодженою педагогічною радою Полапівського ліцею ( протокол №   від 31.08.2022року) і затвердженою директором ліцею  ( наказ  №  від 31.08.2022  року)

Навчальний предмет/ інтегрований курс	Кількість годин на тиждень
	1 кл.	2 кл	Разом
Інваріантнийскладник
Інтегрований курс «Українська мова.Навчання грамоти»(1 клас) “Українська мова . Літературне читання”(2 клас)	7+1	7+1	21
Іноземна мова( англ )	2	3
Математика	4	4	8
Я досліджую світ	3	3	6
Дизайн і технології	1	1	3
Інформатика	-	1
Музичне мистецтво	1	1	2
Образотворче мистецтво	1	1	2
Фізична культура	3	3	6
Усього	20+3	22+3	42+6
Варіативнийскладник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1	1	1
Кількість навчальних годин на тиждень,що Фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)	23	25	48
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня	20/700		20/700

Директор ліцею                                           Наталія СТЕПАНЮК

У навчальному  плані першого класу українська мова вивчається у формі інтегрованого курсу «Українська мова . Навчання грамоти» На цей предмет додатково виділено 1 година. На вивчення предметів “Українська мова. Літературне читання” у 2 класі виділено додатково 1 година.

       Мистецька галузь вивчається двома предметами : Музичне мистецтво та Образотворче мистецтво.

Уроки фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого тижневого та річного навантаження. 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта у Полапівському ліцеї здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в Полапівському ліцеї.

                   

1	К. Пономарьова	Укр.мова  Буквар ч1	1	30.08.2018
2	Н. Бібік	Я досліджую світ ч1	1	30.08.2018
3	Н.Листопад	Математика	1	30.08.2018
4	К.Пономарьова	Укр.мова  Буквар ч2	1	25.10.2018
5	О.Калініченко	Мистецтво	1	25.10.2018
6	О.Карпюк	Англійська мова	1	25.10.2018
7	Н.Бібік	Я досліджую світ ч2	1	27.12.2018

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Підручники , які використовуються в 1 класі та мають гриф МОН

П

Підручники для 2 класу, які мають гриф МОН

№	Автори	Назва підручника	Клас	Дата отримання
1	Н.Листопад	Математика	2	17.07.2019
2	К.Пономарьова	Укр.мова та читання ч.1	2	17.07.2019
3	О.Савченко	Укр.мова та читання ч.2	2	17.07.2019
4	М.Корнієнко	Я досліджую світ ч.2	2	01.11.2019
5	Т. Будна	Англійська мова	2	15.08.2019
6	О.Калініченко	Мистецтво	2	15.08.2019
7	Н.Бібік	Я досліджую світ ч.1	2	15.08.2019

                                                                                   

Програми  ,за якими працюють  1-2  класи

Типова освітня програма під керівництвом О.Савченко 1-2 класи. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Полапівського ЗЗСО на 2023-24 н.р.

Початкова школа ( 3 -4 класи )

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей; розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Типову освітню програму для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості іприродовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатівнавчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованостізмісту;
• наступності і перспективностінавчання;
• взаємозв’язаного формування ключових іпредметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умовнавчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересівдітей.

Зміст   програми   має   потенціал для формування      у здобувачівтаких

ключових компетентностей:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмововисловлюватисвоїдумки,почуття,чіткотааргументованопояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролімови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження тадослідження;
5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справахгромади;
6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвиткусуспільства;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опануванняосновоюцифровоїграмотностідлярозвиткуіспілкування,здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвихситуаціях;
8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і вгрупі;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класуішколи,повагудоправіншихосіб,уміннядіятивконфліктнихситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставленнядовласногоздоров’яізбереженняздоров’яіншихлюдей,дотримання здорового способу життя;
10.  ультурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираженняособистості;
11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власнихрішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію,вмінняконструктивнокеруватиемоціями,оцінюватиризики,приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншимилюдьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Періоджиттядитинивідп’ятидошести(семи)років(старшийдошкільний вік)визначаєтьсяцілісноюзміноюїїособистості,готовністюдоновоїсоціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно цевиявляєтьсяупевномурівніготовностідитинидосистематичногонавчання– фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої,творчої.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у

програмі.

Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осібзособливимиосвітнімипотребами.Длянихтривалістьздобуттяпочаткової освіти може бутиподовжена.

Програма інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковою для використання в Полапівському ліцеї..

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожногоздобувачаунавчанні,авизначенняособистихрезультатівздобувачівне передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративнихорганів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливірезультати;виховуватиціннісніякостіособистості,бажаннянавчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях іздібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльностізакладів освіти та (або) якостіосвіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Типовий навчальний план для 3-4 класів початковоїшколи

Навчальний план

початкової школи Полапівського ліцею з українською мовою навчання на 2023-24 н.р.

Складений:

для 4  класу за освітньою програмою погодженою педагогічною радою Полапівського ліцею ( протокол №   від 31.08.2023року) і затвердженою директором ліцею  ( наказ  №  від 31.08.2023  року)

Назва навчального предмета / інтегрованого курсу	Кількість годинна тиждень
		4 кл.	Разом
Інваріантний складник
Українська мова		7+1	1
Літературне читання
Іноземна мова		3
Математика		5	5
Я досліджую світ		3	3
Дизайн і технології		1	2
Інформатика		1
Музичне мистецтво		1	1
Образотворче мистецтво		1	1
Фізична культура		3	3
Усього		26	26
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій тагрупових занять		1	1
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)		26	26
Гранично допустиме тижневе / річне навчальне навантаження учня		23/805	23/805

Для вивчення предмету українська мова у  4 класі виділено додатково  1 годину.

Галузь Мистецтво вивчається окремими предметами : Музичне мистецтво та Образотворче мистецтво.

 Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення граничнодопустимого навантаження учнів.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Підручники для 4 класу, які мають гриф МОН

№	Автори	Назва підручника	Клас	Дата отримання	Номер накладної	Джерело фінансування	Рік видання	Всього отримано	Вибуття з фонду(списання)	Числиться на обліку
1	М.Корнієнко	Інформатика	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	15		15
2	М.Захарійчук	Я досліджую світч.1	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
3	Н.Бібік	Я досліджую світч.2	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
4	О.Калініченко	Мистецтво	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
5	Н.Листопад	Математика ч.2	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
6	К.Пономарьова	Укр.мова та читання ч.1	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
7	О.Савченко	Укр.мова та читання ч.2	4	06.08.2021	7	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
8	Н.Листопад	Математика ч.1	4	31.08.2021	17	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14
9	Т.Будна	Англійська мова	4	31.08.2021	17	ВО Рівнен с/ради	2021	14		14

Програми , за якими працюють 3-4 класи

Типова освітня програма під керівництвом О.Савченко 3-4 класи. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Освітня програма

5-6 класи НУШ

1. Загальніположення

Освітня програма для 5-6  класів Полапівського ліцею застосовується для:

закладузагальноїсередньоїосвітизнавчаннямукраїнськоюмовою;

Освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

Освітняпрограмавизначає:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти;

загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базовогопредметногонавчання(вгодинах),йогорозподілміжосвітніми галузями за роками навчання.

Освітняпрограмавключає:

Робочінавчальніплани для 5 та 6 класів;

перелікнавчальнихпрограм та підручників для 5 та 6 класів;

формиорганізаціїосвітньогопроцесу;

опис інструментарію оцінювання.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовжжиття, готова досвідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечуєтьсячерез формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу Полапівський ліцей розробляє та використовує в освітній діяльності освітню програму. Вона розроблена  для 5 -6  класів. Відповідне рішення прийнято педагогічною  радою  Полапівського ліцею.

Освітня програма Полапівського ліцею, розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» :

відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

визначає загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі;

містить навчальні плани, відповідно до додатку 23 Державного стандарту;

містить перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніжвстановлено відповідними модельними навчальними програмами;

містить описформорганізаціїосвітньогопроцесутаінструментаріюоцінювання.

2. Вимогидоосіб,якіможутьрозпочатинавчаннязаосвітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньоїосвіти,затвердженогонаказомМіністерстваосвітиінаукиУкраїни 12січня2016року№8(уредакціїнаказуМіністерстваосвітиінаукиУкраїни від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

3. Загальнийобсягнавчальногонавантаженнянаадаптаційномуциклі базової середньої освіти

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5 та 6 класів  сформовано для:

• закладівзнавчаннямукраїнськоюмовою(додаток1);

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями.

Кількість навчальних годин за освітніми галузями  визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту) і становить для 5 класу 1032.5 год, для 6 класу- 1155 год.

.

4. Навчальнийплан

 Навчальнийплан ( додаток 2) містить:

• перелік предметівтаінтегрованих курсівдляреалізації кожної освітньої галузі;
• розподіл навчального навантаження між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
• для  вивчення предмету зарубіжна література додатково виділено 0,5 год.

Навчальненавантаженняунавчальномупланіорієнтованена

«рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному циклі навчання базової середньої освіти.

Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначив самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, заклад освіти визначив »рекомендовано».

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не  перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.                                                                                                                                  

5. Навчальніпрограми

Навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

 Навчальні програми розроблені для адаптаційного циклу (5 та 6 клас) .

Спираючись на модельні навчальні програми,  в закладі освіти  розроблено навчальні програми предметів, що  містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартомта/або відповідними модельними навчальними програмами.

Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджені педагогічною радою ( Протокол № 1 від 31.08.2023 року) закладу освіти.

Перелік модельних програм та розроблених на їх основі навчальних програм , які використовуються в 5 класі НУШ:

Модельна навчальна програма з української літератури для 5–6 класів авторів Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б.(Наказ МОН від 12.07.2021 року №795)

Навчальна програма . Українська література 5 клас (вчитель української  літератури Зозуля Н.В.)Навчальна програма . Українська мова 5 клас ( вчитель української мови та літератури Пшава Т.М. ) Навчальна програма. Українська мова та література  6 клас ( вчитель української мови та літератури Пшава Т.М.)

Модельна програма"Українська мова 5-6 класи"(авт.Заболотний О.В.,Заболотний В.В.) (Наказ МОН від 12.07.2021 року №795 )

Навчальна програма . Українська мова 5 клас (вчитель української мови та літератури Пшава Т.М.)

Модельна програма інтегрованого курсу"Мистецтво" для 5-6 класів авторів М.М. Масол, О.В.Просіна. (Наказ МОН від 12.07.2021 року №795 )

Навчальна програма Образотворче мистецтво 5 клас , Образотворче мистецтво 6 клас  (вчитель Пастернак Л.М.)

Вступ до  історії України і громадянської освіти. Модельна програма авторів Бурлака О.В. , Власова Н.С. , Желіба О.В. ,Майорський В.О., Піскарьова  І. О., Щупак І.Я.

Навчальна програма Вступ до історії України і громадянської освіти 5 клас (вчитель історії Маляс Н.О.)

Навчальна програма Історія України. Всесвітня історія . Інтегрований курс 6 клас (вчитель історії Маляс Н.О. )

Модельна навчальна програма з фізичної культури для 5–6 класів авторів Педан О. С., Коломоєць Г. А. та ін.( Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752)

Навчальна програма з фізичної культури для 5 класу, Навчальна програма з фізичної культури 6 клас  ( вчитель фізичної культури Федчишин О.С. )

Модельна програма інтегрованого курсу"Мистецтво" для 5-6 класів авторів М.М. Масол, О.В.Просіна. (Наказ МОН від 12.07.2021 року №795 )

Навчальна програма Музичне мистецтво 5 клас , Навчальна програма Музичне мистецтво ( вчитель музичного мистецтва Ярмолюк А.І.)

Модельна програма - Математика  5–6 класи. (Істер О.С.) (Наказ МОН від 12.07.2021 року №795 )

Навчальна програма . Математика 5 клас (вчитель математики Сиротюк В.О.),Навчальна програма. Математика 6 клас (вчитель математики  Шевчук Н.Г.)

Модельна програма - Пізнаємо природу (Інтегрований курс) 5-6 класи. (Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.)

Навчальна програма Пізнаємо природу 5 клас, Навчальна програма 6 клас (вчитель предмета Пізнаємо природу Пшава Л.А.)

Модельна  навчальна програма з зарубіжноі літератури для 5-6 класів авторів Ніколенко О..М., Ісаєва  О. О., Клименко Ж.В та інші. (Наказ МОН від 12.07.2021 року №795 )

Навчальна програма Зарубіжна література  5 клас (вчитель зарубіжної літератури Пшава Т.М.)Навчальна програма . Зарубіжна література (вчитель зарубіжної літератури Зозуля Н.В. )

Модельна програма - Здоров’я, безпека та добробут (інтегрований курс) 5-6 класи. (Вороцова Т.В.)

Навчальна програма Здоров’я , безпека та добробут 5 клас , Навчальна програма Здоров’я , безпека та добробут 6 клас  ( вчитель предмета Здоров’я , безпека та добробут Пшава Л.А.)

Модельна програма - Іноземна мова. 5–9 класи. (Редько В. Г., Шаленко О. П. та ін.) (Наказ МОН від 12.07.2021 року №795 )

Навчальна програма . Англійська мова 5 клас. Навчальна програма . Англійська мова  6 клас  ( вчитель англійської мови Руда О.В.)

Модельна програма  «ТЕХНОЛОГІЇ. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.)(Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

Навчальна програма  «ТЕХНОЛОГІЇ. 5 клас». Навчальна програма “Технології 6 клас” (вчитель предмета Технології Причепа Б.М.)

Модельна програма «Інформатика. 5-6 класи» авторів Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)(Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795

Навчальна програма «Інформатика. 5 клас» Навчальна програма. Інформатика  6 клас (вчитель інформатики Причепа Б.М. )

6. Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмізакладуосвіти.Вибірформзалежитьвіднаявностінеобхіднихресурсів

(матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

У випадку надзвичайних ситуацій , воєнного стану

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

 формування компетентностей;

 розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

 корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу в ліцеї є:

екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчальнопрактичного заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

З метою належної організації освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти можуть  формуватися класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні,з дистанційною, формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

7. Описінструментаріюоцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента  навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентностіінаскрізнівміннятавимогидообов’язковихрезультатівнавчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

Річнеоцінюванняздійснюютьсязасистемоюоцінювання,визначеноюзаконодавством,арезультатитакогооцінюваннявідображаютьсяусвідоцтвідосягнень, що видаєтьсяучневіщороку.Поточнета підсумковеоцінюваннярезультатів

навчання учнів здійснюють відповідно до вимог навчальних програм  із застосуванням таких основних форм та способів :

         Усної ( зокрема шляхом  індивідуального , групового та фронтального  опитування)

      Письмової, у тому числі графічної ( зокрема шляхом виконання діагностичних , самостійних та контрольних робіт , тестування , організації роботи з текстами , діаграмами ,таблицями , графіками , схемами ,контурними картами , тощо)

      Цифрової (зокрема тестування в електронному форматі)

      Практичної ( зокрема шляхом  організації виконання  різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів ,виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами , хімічними речовинами тощо)

     У рамках академічної свободи педагогічні працівники  закладу освіти здійснюють вибір форм , змісту і способів оцінювання залежно від дидактичної мети.

Керуючись показниками загальної кількості навчального навантаження,визначеними в Таблиці 1 за галузями, визначено обсяг фактичного річного навантаження для5-х та 6-хкласів.Результат подановТаблиці2.

Загальнийобсягнавчальногонавантаженнядля5-х 6-хкласів

Назваосвітньоїгалузі	Навчальне навантаження	Кількістьгодин 5клас	Кількістьгодин 6клас
Мовно-літературна**	Натиждень	11
	Нарік	385
Математична	Натиждень	5,5
	Нарік	192,5
Природнича	Натиждень	2
	Нарік	70
Соціальнаіздоров’я-збережувальна	Натиждень	2
	Нарік	70
Громадянськатаісторична	Натиждень	1
	Нарік	35
Технологічна	Натиждень	2
	Нарік	70
Інорматична	Натиждень	1,5
	Нарік	52,5
Мистецька	Натиждень	2
	Нарік	70
Фізичнакультура***	Натиждень	3
	Нарік	105
сього	Натиждень	30
	Нарік	1050
Додаткові години для вивчення предметів освітніхгалузей,вибірковихосвітніхкомпонентів,проведення індивідуальнихконсультаційтагруповихзанять	Натиждень	2
	Нарік	70
Загальнорічнакількістьнавчальнихгодин,що інансуютьсязбюджету(безурахуванняподілунагрупи	Натиждень	31
	Нарік	1085
Граничнодопустименавантаженняучнів****	Натиждень	28
	Нарік	980

                                                                                                                            

Додаток2

до Освітньої програми для5класуПолапівського ліцею

Навчальнийпландля5-6 класівПолапівського ліцею Рівненської сільської ради

Загальнікоментарідопланутапитанняміжгалузевоїінтеграції

1. Кількість навчальних годин для вивчення української мови у навчальному плані закладу освіти відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» є не  меншою, ніж у типовому навчальному плані.
2. Уроки з фізичної культури, згідно із частиною четвертою статті 26 ЗаконуУкраїни «Про фізичну культуру і спорт»,є обов'язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень, що відображається у навчальному плані ліцею для кожного класу.
3. Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначено закладом освіти самостійно у межах заданого діапазону (додаток 1).

Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі,відповіднодопункту26Державногостандарту, можебутиперерозподіленаміжосвітнімикомпонентамицієїосвітньої галузі, або на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти.

Кількістьнавчальнихгодин,визначенаунавчальномупланізакладуосвітинавивченнявибірковихосвітніхкомпонентів, не включається до максимального показника, виділеного на ту чи іншу освітню галузь.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не  перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять закладом освіти розподілені  самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів визначається закладом освіти самостійно з урахуванням навчального навантаження, визначеного на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

4. Закладосвітиможеплануватививченняпевногопредметаабокурсуконцентровано.

Предметитакурсизнавчальнимнавантаженням0,5годининатижденьвивчаютьсяпротягомодногосеместру.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН  ДЛЯ 5-6 КЛАСІВ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

НА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Полапівський ліцей Рівненської сільської ради

Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
		5 клас		6 клас
Інваріативний складник
Мовно- літературна	Українська мова	4		4
	Українська література	2		2
	Зарубіжна література	1,5		1,5
	Іноземна мова (англійська)	3,5		3,5
Математична	Математика Алгебра Геометрія	5 - -		5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу» Біологія  Географія Фізика Хімія	2 - - - -		2 2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1		1
	Етика	0,5		0,5
Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти Історія України. Всесвітняісторія. Історія України. Всесвітня історія Громадянська освіта Правознавство	1 - - - -		2
Інформатична	Інформатика	1,5		1,5
Технологічна	Технології	2		2
Мистецька	Музичне  мистецтво	1		1
	Образотворче мистецтво	1		1
Фізична культура	Фізична культура	3		3
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		27 + 3		29+3
Варіантна складова)
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження  учня		28	31
Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

  Мистецька галузь вивчається окремими предметами Музичне мистецтво та Образотворче мистецтво. Години фізкультури не враховуються для гранично допустимого навантаження.

18.1. Затвердити для вивчення предмета «Фізична культура» такі модулі:

 5 клас

Модуль 1. Дитяча легка атлетика.

Модуль 2. Панна ( вуличний футбол)

Модуль 3. Ганбол

Модуль 4. Волейбол

Модуль 5. Рухливі ігри

Модуль 6. Настільний теніс

          6 клас

Модуль 1. Дитяча легка атлетика.

Модуль 2. Панна ( вуличний футбол)

Модуль 3. Футзал

Модуль 4. Волейбол

Модуль 5. Рухливі ігри

          Модуль 6. Настільний теніс

 Затвердити для вивчення предмета «Трудове навчання» такі модулі:

 5 клас 

 Модуль 1. Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно – технологічної діяльності.

Модуль 2. Твори застосування традиційних і сучасних технологій декоративно- ужиткового мистецтва.

Модуль 3. Ефектне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу.

Модуль4. Турбота про власний побут , задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

6 клас

Модуль 1. Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно – технологічної діяльності.

Модуль 2. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі.

Модуль 3. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.

Модуль 4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.